На базі міської психолого-медико-педагогічної консультації 26 жовтня було проведено заняття з елементами тренінгу для практичних психологів дошкільних, загальноосвітніх, позашкільлних навчальних закла
Тема булінгу сьогодні одна з найпоширеніших тем, які обговорюються в засобах масової інформації. Дане проблемне питання хвилює і працівників соціально-психїологічної служби міста. Саме тому на базі міської психолого-медико-педагогічної консультації 26 жовтня було проведено заняття з елементами тренінгу для практичних психологів дошкільних, загальноосвітніх, позашкільлних навчальних закладів . Що ж таке булінг? Як попередити виникнення даного явища в навчальному закладі?
Булінг – це будь-яка агресивна поведінка однієї людини чи групи людей, що повторюється неодноразово або має очевидні передумови для повторення. За результатами досліджень 80% дітей шкільного віку є учасниками булінгу, а 8% учнів є хронічними жертвами.
Які основні причини булінгу? Під час проведення соціологічного дослідження провели опитування школярів:
– Які причини неприязні до своїх однолітків?
– Коли дитина може стати причиною агресії і третирування?
– В яких формах вони можуть її проявлятися?
На першому місці (близько 60% учнів) назвали банальне бажання показати, хто «головний»; 35% опитаних посилалися на дратівливі особливості характеру однолітків, їх окремі фізичні особливості або поведінку; понад 20% дітей не усвідомлювали, що таким чином вони завдають шкоди своїм одноліткам. Згідно з даними, отриманими при обстеженні школярів, найбільша ймовірність стати жертвою або учасником булінгу має місце у періоди переходу з початкової в середню і з середньої у старшу ланку. У цей період у класах з’являються нові учні, на яких «тисне» вже згуртована за попередній час навчання група однолітків.
Виділяють наступні види булінгу: фізичний, вербальний, прихований, кібербулінг.
Фізичний булінг проявляється у вигляді таких дій, як удари, підніжки, щипки, а також псування майна. Цей вид шкільного насильства більш характерний для хлопчиків, які частіше схильні до прояву фізичної агресії. До фізичного відносять і сексуальний булінг (дії сексуального характеру).
Вербальний (психологічний): образи, погрози, непристойні епітети соціального, расистського, релігійного характеру або інші принизливі висловлювання щодо жертви.
Прихований булінг не завжди легко розпізнати. Це поширення пліток, брехня або звинувачення, спрямовані на те, щоб зруйнувати або похитнути соціальні зв’язки людини. Цей вид булінгу більш характерний для дівчат. Вважається, що вони оцінюють соціальні взаємини як пріоритетні, тому їх агресія більше спрямована на соціальне ізолювання жертви.
До кібербулінгу відносяться зображення, аудіо- чи відеозаписи, розміщені у різних інформаційних мережах Інтернет і спрямовані на приниження жертви. До кібербулінгу можна віднести імітування чужих профілів у соціальних мережах, що псує репутацію жертви та шкодить її соціальному статусу. Новий різновид шкільного кібербулінгу–жертва отримує образи на телефон, електронну адресу або через інші електронні пристрої.
Незважаючи на різноманітність форм булінгу, всі вони мають загальні характерні риси:
– упередженість і агресивність дій, спрямованих проти жертви;
– дисбаланс статусів кривдника і жертви, який може проявлятися у різному соціальному становищі, фізичних, фізіологічних, фінансових можливостях, культурній, релігійній або расовій належності;
– розуміння ймовірності повторення таких ситуацій;
– гостра емоційна реакція жертви на прояви булінгу.
Типи булінгу пов’язані з соціальним статусом жертви: аутсайдерство учня у навчальному закладі проявляється актами насильства або цькування, а також її неприйняттям та ігноруванням. Неприйняття може бути пасивним або активним. Ігнорування і неприйняття показує дитині, що вона зайва у цьому колективі, а якщо потрібна, то тільки для ролі «цапа-відбувайла».
Ще один елемент всіх основних форм булінгу – погрози. Нерідко черговий епізод цькування закінчується тим, що переслідувачі обіцяють жертві і один одному, що «обов’язково повернуться». Переслідувачі можуть просто погрожувати жертві або передавати свої погрози через інших, що є одним з елементів залякування.
Практичними психологами було опрацьовано дорожню карту роботи навчального закладу з метою профілактики булінгу.
Саме у співпраці з усіма учасниками навчально-виховного процесу школа буде безпечним місцем для дитини.
Методист методичного кабінету відділу освіти Альбіна Климчук