Нова редакція пріоритетів Міністерства освіти і науки України до проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року (за результатами громадського обговорення станом на 30 січня 2017
Якісна, сучасна і доступна загальна середня освіта (Нова українська школа)1. Основні проблеми, які мають бути вирішені у цій сфері
Головною проблемою є невідповідність стану загальної середньої освіти в Україні потребам суспільства ХХІ століття.
Передумовами виникнення проблеми є поступове погіршення якості середньої освіти, що стало наслідком низки факторів:
- низька соціально-економічна мотивація суспільства до високоякісної освіти;
- зменшення обсягів фінансування;
- зниження соціального статусу вчителя;
- незадовільне матеріальне забезпечення шкіл;
- бюрократизація системи управління освітою.
Проявами проблеми є:
- збільшення частки молоді, яка намагається здобувати освіту за кордоном;
- тенденція до погіршення показників України у міжнародних дослідженнях конкурентоспроможності та інноваційної привабливості, які впливають на економічний розвиток України.
Розв’язанню проблеми сприятиме системне реформування всіх складових системи середньої освіти:
- змісту середньої освіти;
- системи управління середньою освітою;
- структури середньої освіти;
- системи державного фінансування середньої освіти;
- системи підготовки та професійного розвитку вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів;
- нормативно-правового забезпечення освіти.
Реформування середньої освіти передбачатиме модернізацію змісту освіти, що вимагає створення принципово нового Державного стандарту середньої освіти, який ґрунтується на компетентнісному та особистісно орієнтованому підходах до навчання, враховує вікові особливості психофізичного розвитку дитини на кожному з рівнів освіти, орієнтується на здобуття школярами умінь і навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації в професійній діяльності, особистому житті, громадській активності. Посилиться роль природничо-математичної освіти.
Водночас зміст початкової і середньої освіти має задовольнити освітні потреби кожної дитини відповідно до її інтересів, здібностей, життєвих намірів. Стандарти освіти будуть визначати базові компетентності, необхідні особі для життя відповідно до вимог часу, та які вона має здобути упродовж навчання у школі.
Важливим пріоритетом реформування загальної середньої освіти є упорядкування системи документообігу в системі управління середньою освітою (дебюрократизація). Реалізація пріоритету вимагатиме скорочення звітних документів між органами управління різних рівнів та школами, перегляду, оновлення або відміни ряду регуляторних документів, санітарних норм і правил, що регулюють роботу загальноосвітніх навчальних закладів.
Підготовка вчителів на сучасному етапі не відповідає вимогам концепції «Нової української школи»; якість підготовки вчителів не відповідає вимогам державних і суспільних інституцій; навчально-виховний процес в навчальних закладах не справджує очікувань і сподівань дітей та їх батьків щодо його якості, ефективності, забезпечення індивідуального підходу, врахування індивідуальних особливостей тощо.
Виникнення проблем обумовлено невідповідністю існуючої системи підготовки педагогічних працівників вимогам суспільства і держави на сучасному етапі їх розвитку, слабкою спроможністю випускників педагогічних вищих навчальних закладів задовольняти в нових умовах об’єктивні вимоги дітей та їх батьків до якості надання освітніх послуг.
2. Ключові кількісні показники, якими характеризується ситуація
Якість освіти є важливим комплексним показником, який залежить від змісту освіти. Наразі Державні стандарти освіти та навчальні програми не відповідають вимогам суспільства та є застарілими.
В умовах децентралізації потребує розвитку мережа навчальних закладів, в т.ч. опорних (протягом 2016 року створено 137 опорних шкіл).
3. Мета, яку ми хочемо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року
У середньостроковій перспективі - поліпшення якості середньої освіти в цілому, подолання територіальних відмінностей у якості освіти та трансформація змісту освіти на основі компетентнісного підходу.
Формування змісту освіти з метою розвитку креативної та ініціативної особистості, здатної до ефективної діяльності в суспільстві, яка завдяки умінню критично мислити, набутим компетентностям, сформованим переконанням і ціннісним ставленням спроможна приймати адекватні рішення на благо українського народу, суспільно-економічного розвитку людства.
Вироблення і реалізація принципово нових підходів до реалізації змісту освіти у навчальних програмах і підручниках, визначення навчальних результатів і способів їх вимірювання, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Створення педагогічних експериментальних майданчиків, на базі яких здійснюватиметься відповідна апробація змісту освіти, експериментальна перевірка нових навчальних програм і підручників.
Якісні зміни у процесі професійного розвитку вчителів - підготовка вчителів, які є компетентними, вмотивованими, ІКТ грамотними, здатними до професійної рефлексії, відкритими до змін та новацій нової української школи, готовими допомагати учням розвивати життєві уміння.
4. Цільові кількісні показники, яких ми маємо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року
У 2017 році:
Затвердження нового Державного стандарту початкової освіти та 30 навчальних програм.
- оновлення 42 навчальних програм для учнів 5-9 класів основної школи;
- розроблення Типового навчального плану та 10 навчальних програм для старшої школи.
Проведення моніторингу якості початкової освіти з метою фіксації стану навчальних досягнень випускників початкової школи до впровадження Концепції Нової української школи. Визначення:
- поточного стану сформованості математичної компетентності учнів на етапі закінчення початкової школи;
- поточного стану сформованості читацької компетентності учнів на етапі закінчення початкової школи;
- факторів, що впливають на якість підготовки учнів на рівні початкової школи.
Розроблення Концепції розвитку педагогічної освіти, галузевої рамки кваліфікацій педагогічних працівників, професійного стандарту вчителя початкової школи та 40 стандартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей/спеціалізацій.
В середньостроковій перспективі (до 2020 року):
- створення системи освітньої статистики у системі загальної середньої освіти;
- зменшення розриву між якісними показниками середньої освіти у сільських та міських школах (за результатами ЗНО);
- збільшення охоплення дітей з особливими освітніми потребами інклюзивною освітою.
5. Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов’язанням, зокрема Угоді про асоціацію
Відповідно до підрозділу «Освіта, наука та інновації» розділу XV «Соціально-гуманітарна реформа» Програми діяльності Кабінету Міністрів України щодо підвищення якості загальної середньої освіти, зокрема, за рахунок запровадження стимулюючих виплат для вчителів, розширення автономії шкіл з метою розширення переліку освітніх послуг, оновлення освітніх стандартів з метою формування в учнів необхідних для життя компетентностей.
6. Що було зроблено в попередній період
Відповідно до п.VI. 10.1 Розпорядження КМУ від 27.05.2016 № 418-р «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік», схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року; розроблено основи нового Державного стандарту. Розроблено та схвалено у першому читанні законопроект «Про освіту».
Вдосконалено чинні навчальні програми початкової школи. Вперше обговорення програм відбулося на відкритій платформі Ed-Era.com, під час якого 4 тис. учасників надали 8,5 тис. коментарів та пропозицій. Осучаснено 14 навчальних програм 1-4 класів: вилучено інформацію, що не відповідає віковим особливостям дітей, збільшено практичну спрямованість, прибрано дублювання. З 1 вересня 2016 року учні 1-4 класів навчаються за оновленими програмами.
Впроваджено інформаційно-комунікаційну систему «Державна інформаційна система освіти» (ДІСО), що має широкі можливості для застосування, зокрема для подання та обробки звітності у електронному вигляді (у тому числі, статистичної).
Кількість дітей з особливими потребами, охоплених інклюзивною освітою, збільшилась на 53,6%, кількість спеціальних класів – на 5 %.
7. Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі
Підхід, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі, має на меті:
трансформацію змісту освіти на компетентнісних засадах;
вироблення і реалізацію принципово нових підходів до формування змісту освіти, його реалізації у навчальних програмах і підручниках, визначення освітніх результатів і способів їх вимірювання;
широку апробацію навчальних програм і підручників, створення педагогічних експериментальних майданчиків, на базі яких здійснюватиметься відповідна апробація змісту початкової освіти;
створення національної освітньої платформи з метою забезпечення вільного доступу всіх дітей шкільного віку до якісних сучасних навчальних ресурсів, а вчителів та батьків до якісних педагогічних, навчально-методичних, дидактичних, психологічних ресурсів тощо;
упорядкування системи документообігу в системі управління середньою освітою;
запровадження якісної підготовки педагогічних працівників відповідно до суспільних та державних потреб, оновлення системи професійного розвитку вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
8. Послідовність кроків, які планується зробити у 2017 році
| Кроки | Пояснення, обґрунтування | Відповідальні, включаючи інші державні органи | Терміни (квартал) | Що дасть реалізація цього кроку (очікуваний результат) |
| 1. Розроблення і затвердження нового Державного стандарту початкової освіти на компетентнісній основі | Зміна цілей, добору змісту освіти, підходів до організації навчального процесу, моніторингу результатів навчання | МОН НАПН України Інститут модернізації змісту освіти | ІІ квартал | Підвищення якості освіти, сприйняття суспільством дитиноцентризму, децентралізація управління, підвищення освітнього рівня молоді, полікультурна толерантність й інтеграція передових освітніх систем |
| 2. Розроблення нових навчальних програм для початкової школи та навчальних матеріалів з апробації нового Державного стандарту початкової освіти | Зміщення центру ваги від нагромадження фактів до розвитку вмінь, побудова програм на основі компетентнісного підходу. Сприяння підвищенню якості навчально -методичного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів | МОН НАПН України Інститут модернізації змісту освіти | ІІІ квартал | Підвищення якості навчальних програм з метою забезпечення кожній дитині, незалежно від її здібностей, можливостей на успіх в житті, на максимальне розкриття власного потенціалу |
| 3. Моніторинг якості початкової освіти Підготовка до участі у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти PISA-2018 | Моніторинг якості початкової освіти проводиться з метою фіксації стану навчальних досягнень випускників початкової школи напередодні впровадження Концепції Нової української школи та для відслідковування змін, що матимуть місце за результатами реалізації Концепції
Дослідження PISA дозволяє об’єктивно оцінити стан освіти в державі, сформулювати пріоритетні напрямки і визначити фактори вдосконалення галузі | Український центр оцінювання якості освіти МОН Інститут освітньої аналітики Інститут модернізації змісту освіти | протягом року | Використання даних про результати навчальних досягнень репрезентативної вибірки учнів початкової школи. Розуміння місця української освіти у порівнянні з іншими країнами |
| 4. Удосконалення навчальних планів та програм основної і старшої школи | Внесення змін до навчальних програм на основі компетентнісного підходу | МОН Інститут модернізації змісту освіти НАПН України | ІІ квартал | Підвищення якості освіти, переорієнтація її на кінцевий результат навчання |
| 5. Оновлення системи підвищення кваліфікації вчителів | Підготовка вчителів на основі компетентнісного підходу до запровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та нових навчальних програм | МОН ІППО ВНЗ | протягом року | Забезпечення переорієнтації методичних служб на партнерські відносини з педагогами з надання науково-методичної допомоги |
| 6. Розроблення та затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти | Осучаснення підготовки професійного педагога здатного працювати на основі компетентнісного підходу, що забезпечується оновленням змісту освіти, організації освітнього процесу, включаючи практичну спрямованість навчання, перспективами професійної кар’єри в освіті | МОН | І квартал | Формування сучасної системи |
| 7. Затвердження стандартів вищої освіти за педагогічними спеціальностями (спеціалізаціями) та відповідними освітніми рівнями | Оновлення змісту педагогічної освіти, з метою забезпечення достатнього рівня академічної та професійної (психолого-педагогічної, методичної, практичної) підготовки | МОН галузеві державні органи, до сфери управління яких належать ВНЗ | ІІ—IV квартали | Оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів |
| 8. Розроблення Галузевої рамки кваліфікацій педагогічних працівників | На основі Національної рамки кваліфікацій сформулювати вимоги до кваліфікацій педагогічних працівників, що дозволить планувати різні траєкторії освіти для отримання професійної кваліфікації, підвищення кваліфікаційного рівня, кар’єрного зростання | МОН | протягом року | Інструмент для вимірювання рівня фахової підготовки вчителя та планування його професійного розвитку |
| 9. Запровадження пілотних проектів з реалізації Рамки професійного розвитку вчителів іноземних мов | Необхідність якісних змін у процесі безперервного професійного розвитку вчителів при переході на компетентнісно орієнтовану модель освіти | МОН ВНЗ | протягом року | Підготовка педагогічних працівників до виконання професійних обов’язків відповідно до нових вимог і завдань |
| 10. Визначення підходів до створення системи добровільної сертифікації вчителів | Визначення підходів до створення системи зовнішнього оцінювання професійних і особистісних компетентностей педагогічного працівника, здобутих ним з метою підвищення власної кваліфікації та підвищення якості педагогічної діяльності | МОН | протягом року | Забезпечення стимулювання роботи кращих вчителів |
| 11. Впровадження комунікаційної стратегії реалізації концепції нової української школи | Забезпечення розуміння громадянами України необхідності реформування сучасної школи, сутності реформи, сприйняття і готовність до змін | МОН | протягом року | Зменшення на 20 відсотків кількості громадян налаштованих негативно до дванадцятирічної школи і збільшення на 20 відсотків кількості прихильників |
| 12. Упорядкування системи документообігу в системі управління середньою освітою (дебюрократизація) | Зменшення кількості звітних документів між органами управління різних рівнів та школами, перегляду, оновлення або відміни ряду регуляторних документів, санітарних норм і правил, що регулюють роботу загальноосвітніх навчальних закладів | МОН огргани місцевого самоврядування | протягом року | Упорядкування системи документообігу у сфері загальної середньої освіти |
| 13. Забезпечення кабінетів природничо-математичного циклу загальноосвітніх навчальних закладів засобами навчання та обладнанням | Здійснення навчально-пізнавальної роботи з природничо-математичних предметів за допомогою комплексного використання нових технічних засобів навчання, проведення практичних та лабораторних робіт за новими методиками | МОН органи місцевого самоврядування | І—ІV квартали | Забезпечення високого рівня викладання природничо-математичних дисциплін, підвищення рівня навчальних досягнень і прищеплення інтересу учнів до навчального предмета |
| 14. Розроблення нової формули розподілу освітньої субвенції | З метою більш ефективного використання коштівбуде запропоновано нову формулу субвенції, яка врахвує кількість учнів та особливості території | МОН | ІІІ квартал | Ефективне використання бюджетних коштів |
8. Модернізація професійно-технічної освіти
1. Основні проблеми, які мають бути вирішені у цій сфері
Наявна система професійно-технічної освіти не дозволяє в повній мірі виконувати покладені на неї завдання щодо реалізації державної політики.
Відчувається дефіцит кваліфікованих кадрів у галузях матеріального виробництва. Особливої актуальності набуває питання мобільності, конкурентоспроможності та рівня кваліфікації працівників.
Впровадження нових виробничих технологій і техніки зумовлюють появу нових професій та видів робіт, виникає об’єктивна потреба в розширені професійної компетентності робітників. Отже, зміст професійно-технічної освіти потребує постійного оновлення з урахуванням потреб підприємств – замовників кадрів.
У зв’язку з дефіцитом бюджетних асигнувань не були передбачені видатки на капітальні та поточні ремонти, оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів, що унеможливлювало запровадження в навчально-виробничому процесі сучасної техніки та технологій.
Існує ряд проблем, які впливають на ступінь ефективності професійної орієнтації населення. Також професійно-технічна освіта не є привабливою в Україні.
2. Ключові кількісні показники, якими характеризується ситуація
Станом на 01.09.2016 р. функціонує 809 професійно-технічних навчальних закладів, що підпорядковані МОН (крім ПТНЗ Донецької та Луганської областей, які розташовані у зоні проведення антитерористичної операції) із загальним контингентом 283 тис. осіб.
Незважаючи на складну фінансово-економічну ситуацію, що склалася в системі професійно-технічної освіти у 2016 році, показники виконання регіонального замовлення досить стабільні. Загальний відсоток виконання плану регіонального (державного) замовлення становить 93 % (згідно з планом прийому 127 тис., зараховано на навчання - 118,5 тис. осіб (із них – 112,5 тис. осіб за регіональним замовленням та 6 тис. осіб за державним замовленням).
Збережено контингент вступників на базі базової загальної середньої освіти - у 2015 році контингент даної категорії становив 53% (65 969 учнів) від загального контингенту вступників, у 2016 р. - 56% (60 040 учнів).
У 2016 році випуск становив 153,2 тис. кваліфікованих робітників, з них: 121,3 тис. учнів та 31,9 тис. слухачів з числа працюючого та незайнятого населення. 4,2 тис. осіб отримали дипломи за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», що становить 2,7 % від загального випуску.
У 2015/2016 навчальному році всього працевлаштовані за професією 137,6 тис. осіб, що становить 89,8 %.
Продовжується робота щодо осучаснення змісту професійно-технічної освіти. Протягом 2016 року розроблено та затверджено 72 державних стандарти професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій.
3. Мета, яку ми хочемо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року
Модернізація професійно-технічної освіти спрямована на створення сприятливих умов для якісної підготовки конкурентоспроможних робітничих кадрів, які здатні задовольнити вимоги сучасного ринку праці регіону та забезпечити рівний доступ до професійно-технічної освіти.
4. Цільові кількісні показники, яких ми маємо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року
Модернізація мережі професійно-технічних навчальних закладів відповідно до потреб економіки держави та регіонального ринку праці. Поступово здійснювати реорганізацію закладів професійно-технічної освіти для створення оптимальних умов забезпечення якісної професійної підготовки: 2017 рік – 762 ПТНЗ; 2018 – 742 ПТНЗ; 2019 – 722 ПТНЗ; 2020 – 712 ПТНЗ.. Збільшити середній контингент професійно-технічних навчальних закладів (без урахування навчальних закладів при кримінально-виконавчих установах закритого типу, професійних училищ соціальної реабілітації та професійно-технічних училищ при виховних колоніях): 2017 рік – 390 осіб; 2018 – 400 осіб; 2020 – 410 осіб.
Розроблення та впровадження щорічно 15 державних стандартів з конкретних професій на основі компетентісного підходу на базі професійних стандартів.
Створення сучасних навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням:
із залученням інвестицій роботодавців: 2017 рік – 5, 2018 – 2020 роки – 10;
за рахунок коштів державного бюджету: 2017 рік – 25.
Відновлення престижності робітничих професій та проведення ефективної профорієнтації населення: щорічно проведення 5 всеукраїнських конкурсів фахової майстерності, 25 регіональних «ярмарок професій», 27 регіональних та всеукраїнських виставок; участь у міжнародних конкурсах фахової майстерності, зокрема, WorldSkills.
У середньостроковій перспективі (до 2020 року):
- створення у кожному регіоні не менше одного модернізованого центру професійної освіти, що здійснює багатопрофільну різнорівневу підготовку кваліфікованих кадрів;
- створення центрів оцінювання професійних кваліфікацій не менше як за п’ятьма професіями загалнодержавного значення.
5. Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов’язанням, зокрема Угоді про асоціацію
Відповідно до статті 432 Угоди про асоціацію з ЄС щодо співробітництва в галузі професійно-технічної освіти та навчання; абзацу третього підрозділу «Освіта, наука, інновації» розділу ХV Програми діяльності Кабінету Міністрів України щодо переведення системи підготовки робітничих кадрів на професійні стандарти, розроблені з урахуванням потреб та прогнозування розвитку ринку праці; стимулювання інвестицій роботодавців у матеріально-технічну базу професійно-технічних навчальних закладів, зокрема розроблення та запровадження ефективних програм професійної орієнтації.
6. Що уже було зроблено в попередній період
Міністерством освіти і науки України розроблено проект Закону України «Про професійну освіту», який зареєстровано у Верховні Раді України за номером 5160-1 від 10.10.2016.
Затверджено регіональні плани розвитку професійно-технічної освіти у 24 областях та м. Києві. Протягом 2016 року видано 18 наказів МОН щодо припинення 36 ПТНЗ шляхом приєднання до більш потужних закладів, зміни типу та назви 13 профтехучилищ. Ліквідовано 2 навчальні центри при установах виконання покарань.
Створено регіональні ради професійної освіти у 25 регіонах. України.
Внесено зміни до статей 89 та 90 Бюджетного кодексу України,, що надає можливість здійснювати видатки на професійно-технічну освіту на умовах регіонального замовлення.
Підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо регіонального замовлення на підготовку кадрів, фахівців» (внесення змін до Законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту»).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 994-р затверджені Методичні рекомендації щодо формування регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів.
Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 р. № 818 «Про затвердження Переліку професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за кошти державного бюджету», до якого включено 19 професій.
Реалізовано пілотний проект щодо створення 25 навчально-практичних центрів галузевого спрямування на базі професійно-технічних навчальних закладів з професій: «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», «Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування», «Швачка. Кравець. Закрійник»). Для придбання сучасного обладнання, устаткування, інструменту для забезпечення роботи зазначених навчально-практичних центрів передбачено 50 млн. грн. бюджетних коштів. Затверджено освітні стандарти з зазначених професій.
Створюються навчально-практичні центри за галузевим спрямуванням за участі соціальних партнерів.
7. Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі
Створення сприятливих умов для якісної підготовки робітничих кадрів згідно з пріоритетами державної політики, орієнтованої на задоволення потреб особистості, суспільства і держави.
Модернізація законодавчих стандартів професій та реалізація принципів освіти і навчання у відповідності до Європейської політики навчання впродовж життя.
8. Послідовність кроків, які планується зробити у 2017 році
| Кроки | Пояснення, обґрунтування | Відповідальні, включаючи інші державні органи | Терміни (квартал) | Що дасть реалізація цього кроку (очікуваний результат) |
| 1. Супроводження до прийняття Верховною Радою України законопроекту «Про професійну освіту» (за умови прийняття Закону України «Про освіту») | Спостерігається неузгодженість місцевої політики щодо соціально-економічного розвитку; забезпечення трудовими ресурсами з реальними потребами регіону | МОН | до прийняття Верховною Радою України | 1) Приведення законодавчої бази з питань професійної освіти у відповідність до сучасних потреб економіки в умовах інтеграції України у міжнародний економічний і освітній простір; 2) прийняття управлінських рішень щодо професійної освіти та її фінансового забезпечення; 3) модернізація структури освіти та створення умов для здобуття освіти впродовж життя |
| 2. Модернізація мережі професійно-технічних навчальних закладів | Контингент учнів має тенденцію до зменшення, що, у свою чергу, призводить до збільшення кількості малокомплектних закладів, в наслідок чого збільшуються витрати на підготовку одного учня | МОН обласні, Київська міська державні адміністрації | ІІІ—ІV квартали | 1) Оптимальне використання фінансових, кадрових, методичних, навчальних ресурсів з врахуванням потреб ринку праці у підготовці кваліфікованих кадрів; 2) забезпечення кращого доступу до якісної професійної освіти та навчання |
| 3. Впровадження проектів державно-приватного партнерства у сфері освіти | Матеріально-технічна база професійно-технічних навчальних закладів протягом останніх років практично не оновлюється, організація навчально-виробничого процесу ускладнюється нестачею сучасних майстерень, застарілим обладнанням, незадовільним забезпеченням ПТНЗ засобами навчання, наочними посібниками, навчальною літературою | МОН обласні, Київська міська державні адміністрації; соціальні партнери | ІІІ—ІV квартали | 1) Створення за участі бізнесу, інших соціальних партнерів сучасних навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням; 2) зміцнення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів та впровадження новітніх технологій 3) упровадження елементів дуальної форми професійного навчання 4) підвищення кваліфікації (стажування) педагогічних працівників на базі галузевих навчально-практичних центрів |
| 4. Нормативно – правове забезпечення формування регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів | Замовлення на підготовку кадрів має ґрунтуватися на прогнозах потреби в них для галузей економіки держави в цілому та кожному регіоні зокрема з обов’язковим залученням роботодавців та інших зацікавлених сторін (соціальних партнерів) | МОН Мінекономрозвитку Мінфін обласні, Київська міська державні адміністрації; місцеві органи самоврядування | ІІ—ІІІ квартали | 1) внести зміни до Закону України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та підготовку кадрів» та постанови «Про затвердження Порядку розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації й перепідготовка кадрів» |
| 5. Оновлення змісту та поліпшення якості професійно-технічної освіти | Сучасний етап розвитку суспільства економіки, формування ринку праці, поява нових професій вносять значні корективи у зміст професійної діяльності кваліфікованого робітника, вимог до його підготовки | МОН Мінсоцполітики Федерація роботодавців України | ІІІ—ІV квартали | Розроблення щорічно 15 державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій на основі компетентісного підходу на базі професійних стандартів |
| 6. Запровадження ефективних програм професійної орієнтації молоді | Існує ряд проблем, які впливають на ступінь ефективності професійної орієнтації населення | МОН Мінсоцполітики Мінмолодьспорт обласні, Київська міська державні адміністрації місцеві органи самоврядування | ІІ—ІV квартали | 1) проведення регіональних та всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів та робітничої молоді. Участь у міжнародних фахових конкурсах, зокрема, WorldSkills; 2) проведення профорієнтаційних заходів 3) створення соціальних роликів |
9. Забезпечення якості вищої освіти
1. Основні проблеми, які мають бути вирішені у цій сфері
Нормативне регулювання питань створення систем забезпечення якості визначене розділом V Закону України «Про вищу освіту».
Деталізація положень Закону України «Про вищу освіту» міститься у проекті Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року, в якому виділено окремий п. 3.2 «Створення системи забезпечення якості вищої освіти», де суттю реформи вищої освіти є створення системи забезпечення та постійного поліпшення якості вищої освіти, яка б враховувала кращі світові практики та слугувала б головною технологією досягнення відповідності освітньої системи вимогам і потребам суспільства та особистості.
Ключовими завданнями такої реформи є:
а) інституціоналізація системи забезпечення якості вищої освіти на національному, регіональному та локальному рівнях за участю державних, громадських та професійних організацій;
б) залучення зовнішніх та внутрішніх стейкхолдерів до розроблення нових нормативно-правових актів та методичних розробок, що здатні гарантувати стійке функціонування та розвиток системи забезпечення якості вищої освіти.
в) апробація прозорої системи вступу на навчання за освітнім рівнем магістра на прикладі спеціальності 081 Право.
Відповідно до статі 16 Закону України «Про вищу освіту» система забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти.
Керуючись статтею 32 Закону, вищі навчальні заклади зобов’язані вживати заходів, у тому числі шляхом запровадження відповідних новітніх технологій, щ