Весна - це пора змін не тільки в природі. Навесні кожна людина, немов прокидається і разом із природою починає квітнути. Так само прокидається навесні і творчість нашої майстрині. Багато хто її знає, але постійно вона відкриває свої нові таланти. Цього весняного дня Валентина Ханко відзначила 45-річчя творчої діяльності і презентувала нову виставку.

                 Валентина Анатоліївна більш відома як майстриня з виготовлення аплікацій на тканині, гобеленів, є в її арсеналі ляльки-мотанки. За роки творчості майстрині в міському історичному музеї було представлено не одну її персональну виставку. Нова виставка розкрила нам Валентину Ханко як художницю. І з цією прекрасною подією в житті привітала художницю директор клубу «Родина», депутат міської ради від Партії регіонів Оксана Кришень. А в подарунок звучали пісні народного ансамблю «Журавка» БК «Родина» під керівництвом Валерія Борисенка. Цей захід проводився на виконання програми Президента України Віктора Януковича «Україна для людей» та програми губернатора Дніпропетровської області Олександра Вілкула «Будуємо нову Дніпропетровщину», з метою сприяння та підтримки обдарованих людей.

                Життя кожної людини, немов книга. Новий день - це нова сторіночка. І сьогодні нам хотілося б розповісти про декілька цікавих сторінок із життя Валентини Ханко.

                 Сторінка перша. Звісно, це дитинство. На Кіровоградщині 7 листопада 1950 року рано-вранці в родині службовця зявилася маленька дівчинка. І хоч народилася вона восени, в душі в неї завжди живе весна. Назвали її Валентина, що означає «сильна». І це ім’я їй буде допомагати все життя. А росла, як і всі сільські діти, серед квітів, дерев і птахів. Але з самого дитинства вона все це бачила по-особливому. Уміла милуватися прекрасним із ранніх років і тому змалечку в неї став проявлятися хист до малювання.

                Сторінка друга – це юність. Після закінчення 8-ми класів сільської школи Валентина продовжила навчання в Жовтоводській середній школі №10. Вона завжди знала, ким хоче бути і цілеспрямовано йшла до своєї мети. Валентина вміла бачити і в цьому віці все по-своєму. Не втратила вміння милуватися кожною хмаринкою, кожною пташкою і кожною квіточкою. Її однолітки не могли зрозуміти, як у неї вистачає терпіння займатися творчістю? Після закінчення школи Валентина вступила до Миргородського технікуму.

                 Сторінка третя – це доросле життя нашої майстрині. Після технікуму за направленням поїхала працювати до Полтави на порцеляновий завод. У 1975 році народила сина, але не перестала творити, брати участь у різноманітних виставках, презентаціях.

У 1987 році переїздить до Жовтих Вод і продовжує працювати для себе. Працює в жанрі прикладного мистецтва. Захоплюється макраме, аплікацією, гобеленами, живописом. Все це приносить їй завжди велике задоволення. І які б труднощі не випадали на її долю, як би скрутно їй не було, вона завжди знаходить спасіння в своєму захопленні.

                  І четверта сторінка - це творчість Валентини Ханко. За 45 років творчої діяльності нею створено більше, ніж 1000 робіт, відбулося 11 персональних виставок. Брала активну участь у 35 міських і обласних виставках.

                  Роботи розміщені в міському історичному музеї, музеї СШ №2 с.Петрівського, СШ №№10, 3 міста Жовті Води, в місті Троїцьк, Полтаві, Миргороді, Кременчуці, Каховці, Запоріжжі, Кривому Розі, США, Аргентині.

Окрім того, Валентина Анатоліївна видала декілька книжок. Спочатку вона написала про свій рід, а пізніше вийшов каталог її робіт. Головним помічником і поціновувачем її таланту є син Остап. На превеликий жаль, він не зміг бути присутнім на відкритті цієї чудової виставки. Але символічним подарунком і нагадуванням про рідних людей були гуморески Павла Глазового у виконанні Саші Кудрявцевої – юної артистки з ЦДТ.

                 Сторінка п’ята. Уже два роки в музеї діє творче об’єднання «ХУТІР». Валентина Анатоліївна є активним його членом: бере участь у вернісажах, ярмарках, проводить заняття і майстер-класи для школярів.

                На святі багато теплих і добрих слів звучало на адресу Валентини Ханко від жовтоводських художників та майстринь. Хочеться побажати Валентині Анатоліївні не зупинятися на досягнутому, творити та радувати не тільки мешканців нашого міста, прихильників її таланту, а і всіх небайдужих до мистецтва.

Олена КУЗЬМІНСЬКА,

начальник відділу культури виконкому.