29 січня сумний, пам’ятний день в який ми вшановуємо полеглих юнаків біля залізничної станції Крути. Хоробрі, безстрашні юнаки 1918 року у січневі морози прийняли бій від чотиритисячної банди матросів Муравйова. Загін київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків стримував загарбників з півночі.

Вони навіть не мали відповідної військової підготовки (у більшості) та відповідного обмундирування, підтримки регулярних військ. Юнаки не здалися, а гідно зустріли супротивників.

Там були не лише студенти, а й школярі – від  15 років. Сили були надто нерівні і сотні почали відступати, в сум’ятті і нічних сутінках чота студентів, до якої входило приблизно 30 чоловік, втратила орієнтир і потрапила в пазурі загарбників.

Хоч і верхи уряду зрадили бійців, але бійці не зрадили Батьківщини і гідно полягли «Як приклад великий, як жертви за нас». І дійсно, подвиг крутянців глибоко вразив серце кожного українця і ця самопожертва стала рушієм, люди схаменулися! Але час пройшов, десятки років окупації дали про себе знати, адже за ці роки подвиги замовчувалися, а прославлявся «герой» Муравйов. Та народ пам’ятає своїх героїв.