Обговорюється законопроект

5 червня Верховна Рада України прийняла за основу законопроект «Про засади державної мовної політики»

У проекті Закону України «Про засади державної мовної політики» (реєстр. № 9073) відповідно до Конституції України визначаються принципи мовної політики держави та її обов’язки щодо забезпечення конституційного права людини на вільне використання мов.

Цей Закон має на меті регулювання діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної мови в усіх сферах суспільного життя української держави, вільного розвитку, використання і захисту регіональних мов меншин, а також щодо сприяння вивченню мов міжнародного спілкування.

В окремих розділах законопроекту вирішуються питання, пов’язані з визначенням загальних положень, основних принципів мовної політики держави, статусу різних мов, що традиційно вживаються в Україні, з обов’язковим застосуванням української мови як державної, використанням регіональних мов або меншин України в публічному житті.

Пунктом 1, статті 6 проекту встановлено, що державною мовою України є українська мова. При цьому зазначено, що «жодне з положень цього Закону про заходи щодо розвитку, використання і захисту регіональних мов або мов меншин не повинне тлумачитися як таке, що створює перешкоди для використання державної мови (п.9, ст.7).

На території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесено російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку і угорську. Додано русинську, караїмську та кримчацьку мови відповідно до рекомендацій Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин (п.32 Оцінок та рекомендацій). Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менше 10% громадян, що населяють певну територію за даними перепису. За рішенням місцевої ради чи за результатами збору підписів в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої складає менше 10% населення відповідної території.

Законопроектом пропонується встановити, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування може використовуватися регіональна мова (мови). У листуванні цих органів з органами державної влади вищого рівня дозволяється застосовувати цю регіональну мову (мови).

Стаття 20 законопроекту встановлює, що громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин (в межах території, на якій поширена регіональна мова).

Відповідно до документа, судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах має здійснюватися державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Законопроектом пропонується також визначити, що мовою статутів, документації, діловодства, команд та іншого статутного спілкування у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, є державна мова. Засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою; проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд ВРУ державною мовою (ст.9); мовою угод і картографічних видань є також українська мова (ст.ст.19, 27).

Законопроект нині обговорюється, а в липні він виноситься на друге читання. Після набрання законом чинності на місцевому рівні будуть розроблені механізми його виконання.

За матеріалами Інформаційного управління ВРУ.