Спливають непомітно так роки,

Перегортаємо ми сторінки життя.

Щось забуваємо, та пам’ять на віки

Тривожить буде молоді серця.

Як наші прадіди ішли колись у бій

За небо мирне, за сім’ю, за Батьківщину.

Хіба ми можемо забути про їх  біль?

Вони ж за нас стояли до загину!

Дитинство всміхнене, кохання чарівне,

І материнства радість, щастя волі –

Все охопило полум’я страшне.

І йшли на захист наші мужні вої!

Згадаємо безсмертні ті роки,

Згадаємо ми Вас – фронтовики!

Як пронесла  війна журбу і болі

Крізь долі жовтоводців, наші долі!

03.05.2018 р. жовтоводську громаду зібрали учні Жовтоводської середньої загальноосвітньої школи №10 з профільними класами (директор Затинацька Е.В.) на засіданні історичного клубу «Пам’ять» з нагоди Дня пам’яті  та примирення, 73-річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні  -  «Давайте миру сіяти зерно!».

 Даний захід відбувся в рамках спільного проекту школи та міського історичного музею ім. Ю. Пригожина (директор Кобзар О.Г.)  «Без минулого немає майбутнього!».

Ведучі Науменко К., Чернявська Є., Попов Є., Поліщук Д., Герасименко Г.  вели всіх присутніх сторінками історії. Учні та вчителі дарували свою творчість: читали поезії, виконували пісні (Кисла М., Москалець Є., Байбарза Д., Романенко А., Слівка М., Тарасенко А., Снігур А., Сафоненко О., Тарасенко Т., Титаренко К., Поліщук Д., Бобренко Є., Кузьмінський І., Кім Д., Єрмолаєва О. І.). Гарною піснею привітав громаду зі святом ветеран війни в Афганістані Вахнюк В.З.

Тема Другої світової війни болюча для кожного українця, адже торкнулась вона своїм убивчим крилом мільйонів співвітчизників.

Свято зі сльозами на очах…

Перемога! Перемога! Перемога!

Та який же був складний той шлях,

Фронтова обстріляна дорога!

Як же довго фронтові шляхи

Були биті воїнів ногами.

З України до Берліну йшли,

Ворога у його лігво гнали.

Як же довго йшли до Перемоги

Наші славні прадіди  й діди!

Тож нехай ті пройдені дороги

Будуть в памʼяті у нашій назавжди!

Бо забути подвиг поколінь -

Зраду цю не можна допустити!

Кожного війни торкнулась тінь,

І усі ми – Перемоги діти!

Тож нехай і нові вороги,

Що несуть війну  на землю знову,

Памʼятають, що її сини

Україну не дадуть нікому!

Хай запамʼятають геть усі:

Україну в нас не відібрати…

І «що буде син, і буде мати»,

І що «будуть люди на землі…»

Свято зі сльозами на очах…

День, що виплаканий в молитвах до Бога…

День, що в наших душах і серцях –

Перемога! Перемога! Перемога!

На засіданні історичного клубу «Пам’ять» були присутні депутати міської ради Кучер Л.В., Іщенко С.М., методист відділу освіти Жовтоводської міської ради Степанян О.Г., представники міської ради ветеранів, Жовтоводського військового комісаріату, бійці АТО, воїни-інтернаціоналісти, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та активісти чорнобильського руху, козацтво.

Під час заходу мешканка міста Бормотова Олена Михайлівна передала історичному музею матеріали про свого батька. Вона розповіла присутнім про нашого героїчного земляка. Манько Михайло Матвійович – лейтенант, командир взводу кінної розвідки 297 сп. 184 Духовщинської стрілецької дивізії. Був представлений до нагороди  «Орден Червона Зірка». Свій бойовий шлях розпочав 25 липня 1941 року. Кілька разів був поранений у боях. Мужній, винахідливий, з честю виконував свій військовий обовʼязок. Загинув Михайло Матвійович у Східній Пруссії 27 січня 1945 року під час звільнення селища Шефріос.

Пам’ять усіх фронтовиків, якіпішли у вічність,  учасники заходу вшанували хвилиною мовчання. 

Знаючи, скільки лиха по всьому світу принесла Друга світова війна,  особливо гостро відчуваєш, наскільки важливий для всіх нас сьогодні мир, злагода, взаєморозуміння.

Давайте миру сіяти зерно!

Хай колосяться українські ниви

І сонце зазирає у в

Щоб люди радісні були й щасливі.

Давайте разом берегти життя!

Бо між людьми нема чого ділити:

У нас планета на усіх одна,

І на усіх одне бажання – жити!

Давайте будемо насамперед – ЛЮДЬМИ!

Усі ми незвичайні, неповторні!

У кожного в душі цвітуть сади.

Краса душі врятує світ сьогодні!

Ми ратний подвиг прадідів-дідів

Громадою всією вшанували,

Щоб і надалі через плин років

Своїх героїв люди пам’ятали!

Давайте миру сіяти зерно!

Хай проростає воно щедро в Україні!

Хай день прийдешній нам несе добро!

В народі злагода нехай живе віднині!