«Зараз у нас активно відбувається децентралізація – значні повноваження та кошти передаються на місця, університети та наукові установи також стають дедалі більш автономними. Це необхідно – на місцях краще зрозуміло, як ефективно використати ресурси. Але, на жаль, ми стикаємось і зі зловживаннями. Тому мають бути розвинені інструменти, що стануть запобіжниками та захистять права учнів, студентів, освітян і науковців», –  зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона додала, що до посади освітнього омбудсмена виписано дуже чіткі вимоги. Зокрема, він не може поєднувати свою роботу з іншою діяльністю, окрім творчої та викладацької, має бути громадянином України, що проживає на території держави не менше 5 років, мати вищу освіту та відповідний досвід роботи, а також вільно володіти державною мовою. Для допомоги освітньому омбудсмену працюватиме спеціальна служба, що складатиметься з 15 осіб.

Передбачається, що після отримання скарги про порушення прав у сфері освіти служба мусить розглянути її у строк не більше 1 місяця. Саме за результатами цього розгляду освітній омбудсмен приймає рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги та надає письмову відповідь про результати її розгляду.

Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом п’яти робочих днів вживає заходів до поновлення та захисту порушених прав заявників.

Так, омбудсмен може надати потрібні роз‘яснення та рекомендації закладам та органам місцевого самоврядування, надати консультацію заявнику і навіть представляти його інтереси в суді.

Під час засідання Уряду виникла пропозиція, що особливу увагу освітній омбудсмен має приділяти проблемі забезпечення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами у школах.

Лілія Гриневич відзначила, що це безсумнівну є в межах повноважень новоствореного інституту. Таким чином постанову буде доповнено додатковим пунктом обов’язків омбудсмена.

За інформацією прес-служби МОН