Відділ освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради

 

Реформа освіти та науки

Dec 28, 2017
Реформа освіти та науки

Реформа освітньої галузі є надзвичайно важливою. Саме навчання молодого покоління визначає майбутнє держави. Очевидно, що сьогодні українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям.

Саме тому реформа передбачає системну трансформацію сектору, головна мета якої – нова висока якість освіти на всіх рівнях: від початкової школи – до вищих навчальних закладів. Головним завданням освіти має бути формування свідомих, суспільно активних громадян, здатних забезпечити економічне зростання і культурний розвиток країни. У науковій сфері реформа покликана зупинити ізоляцію і стагнацію у сфері досліджень, сформувати запит на якісну підготовку дослідників та якісні розробки в галузі фундаментальних і прикладних наук, скоротити розрив між дослідженнями та впровадженням їх результатів, інтегрувати вищу освіту й науку України в освітній та дослідницький простір Європейського Союзу.

Освітня реформа матиме чотири напрями: реформу середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, вищої освіти та створення нової системи управління і фінансування науки. За кожним із них будуть здійснені певні заходи, спрямовані на досягнення спільної мети: перетворити українську освіту на інноваційне середовище, в якому учні й студенти отримують навички та вміння самостійно здобувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності, а науковці мають можливості та ресурси для проведення досліджень, що безпосередньо впливатимуть на соціально-економічне становище в державі.

 Під час реформування планується впровадити нові стандарти освіти, покращити матеріально-технічну базу навчальних та наукових закладів, залучити кращих педагогічних та наукових працівників і запровадити справедливу і прозору систему фінансування галузі освіти та науки. Реформа також має на меті підвищення престижу педагогічної та наукової праці.

Чому ця реформа потрібна саме зараз

Ми живемо у ХХІ столітті. Країна та світ змінилися, суспільство змінилося, потреби економіки докорінно змінилися, а підходи до освіти залишилися далеко в минулому сторіччі. В українських школах і вишах учні та студенти здебільшого здобувають сукупність знань без розуміння того, як це може допомогти їм реалізуватися в житті. Навчальний процес у закладах професійно-технічної та вищої освіти відірваний від потреб ринку праці та економіки в цілому.

Освітні та наукові заклади потерпають від недостатнього матеріально-технічного забезпечення, неефективного управління та низької якості менеджменту. Вітчизняна наука втратила свій вплив на соціально-економічний розвиток держави. Показник вітчизняного науково-технічного потенціалу знизився до критичного рівня, що стало загрозою національній безпеці. Основу вітчизняної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі, що істотно знижує потенціал розвитку України як конкурентоспроможної держави. Результати наукових досліджень і науково-технічних розробок лише незначною мірою впливають на зростання ВВП України.

 Сьогодні маємо шанс це змінити. Потужну державу і конкурентну економіку може забезпечити згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких має готувати середня та вища школа. Зміст професійно-технічної та вищої освіти має постійно оновлюватися з урахуванням потреб підприємств – замовників кадрів. Особливої актуальності набуває питання мобільності, конкурентоспроможності та рівня кваліфікації працівників. Освітня та наукова галузь має перетворитися на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України.

Основні зміни, передбачені реформою

Середня освіта

Щоб донести реформу до всього суспільства, затверджено концепцію «Нової української школи», яка передбачатиме:

  • Новий зміст освіти, спрямований на формування компетентностей XXI століття

Після закінчення школи учень має володіти ключовими компетентностями і наскрізними вміннями, які стануть йому в нагоді у сучасному світі. Це, зокрема, вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та іноваційність, економічна компетентність тощо. А також – наскрізні вміння: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми.

  • Новий шкільний учитель, який володіє сучасними методиками викладання і здатен реалізовувати педагогіку партнерства

У новій школі суттєво зміниться роль вчителя. Адже для сучасних дітей учитель вже не є єдиним джерелом знань – потрібну інформацію можна знайти і в книжках, і в Інтернеті. Втім, саме в цих умовах підсилюється висока роль учителя як партнера у вихованні особистості. На допомогу вчителеві створюють освітній портал із методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними онлайн-ресурсами.

Передбачається запровадження системи добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів. Це буде перевірка педагогів із володіння предметом, уміння спілкуватися з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання: через діяльність, формування критичного мислення, організацію роботи в групах, проектну роботу тощо. Вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплати й стануть носіями змін у шкільній освіті.

Не менш важливо – розширити способи підвищення кваліфікації педагогів. Зараз вони можуть це робити лише в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО), які, на жаль, не завжди є зразком прогресивності. Учитель матиме право вибору місця і способу підвищення кваліфікації. Передбачається диверсифікація форми підвищення кваліфікації вчителів: курси при ІППО, семінари, вебінари, онлайн-курси, конференції, самоосвіта (визнання сертифікатів).

Загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж п’яти років не має бути меншою 150 годин. Вчитель сам визначатиме, коли й де проходити підвищення кваліфікації, але робитиме це щорічно. Кошти для професійного зростання вчителя будуть закладені до освітньої субвенції та надходитимуть із Держбюджету.

  • Сучасна система управління та адміністрування шкіл

Директорів обиратимуть за конкурсом на дві каденції – на 12 років щонайбільше саме в цьому закладі освіти. Передбачається, що директори самі можуть призначати своїх заступників і обирати педагогічний склад.

Кожен заклад освіти муситиме оприлюднювати інформацію про надходження всіх коштів, а також їхнє призначення. Особливо дражливою темою в цьому контексті є батьківські внески та відсутність прозорої системи їх використання і обліку. Після впровадження системи, що пропонує Закон, батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає кошти держава, а також зможуть контролювати використання своїх внесків.

  • Нова система контролю якості освіти

Закон повністю ліквідує атестацію шкіл – процедуру, яка себе дискредитувала через корупційну складову. Також скасують інспекції в районних управліннях освіти. Натомість забезпечення якості освіти здійснюватиме Державна служба якості освіти. У ній працюватимуть колеги-фахівці, які даватимуть поради школі, як покращити навчальний процес. Головна мета – не санкції, а рекомендації. Цей так званий «інституційний аудит закладу освіти» є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) над школою. Він відбуватиметься один раз на 10 років.

Як у зв’язку із цим зміниться школа?

Школа буде місцем, де діти отримують не лише знання, а й уміння їх застосовувати та цінності для оцінювання навколишнього світу і дійсності. Вона буде не лише закладом освіти, а й безпечним середовищем для розвитку, де діти вчаться спілкуватися між собою. Таке навчання передбачає впровадження нових методик викладання, зміну формату спілкування учнів, учителів та батьків, упровадження проектної роботи та навчання через діяльність.

Усе це неможливо вмістити у дворічну профільну старшу школу, де діти мають поглибити вивчення профільних предметів та підготуватися до складання ЗНО без шкоди для свого здоров’я. Саме тому необхідно запровадити повноцінну трирічну старшу профільну школу, де діти здобуватимуть достатні знання.

Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування. В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до закладу вищої освіти. У професійному – паралельно із загальною середньою освітою школярі опановуватимуть першу професію.

 Загальна тривалість навчання – разом із отриманням вищої освіти – при цьому не зміниться. Нова українська школа дозволить перейти від чотирирічного бакалаврату в закладах вищої освіти до трирічного за більшістю спеціальностей.

Професійно-технічна освіта

  • Багатоканальне фінансування  

У зв’язку з децентралізацією, 2016 року фінансування закладів професійно-технічної освіти було передано на місцевий рівень. Однак це рішення потребувало коригування, оскільки не всі міста обласного значення могли фінансово забезпечити свої ПТНЗ. Саме тому 2017 року заклади професійно-технічної освіти фінансують із обласних бюджетів та бюджетів міст-обласних центрів. Також у бюджеті 2017 року вперше передбачено два мільярди гривень освітньої субвенції на здобуття середньої освіти в закладах професійно-технічної освіти, 119 млн грн на фінансування 19-ти професій загальнодержавного значення та ще 50 млн – на створення навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням. Загалом 2017 року планується створити 30 таких центрів: 25 – за рахунок держбюджету, і п’ять – із залученням інвестицій роботодавців.

  • Створення закладів нового типу – регіональних центрів професійної підготовки, що сприятиме збільшенню мережі закладів

Реформа передбачає збільшення закладів професійно-технічної освіти (при цьому середній контингент учнів не зменшуватиметься, а зростатиме). Це дозволить більш ефективно використовувати кошти, що їх виділяють на професійну (професійно-технічну) освіту. Завдяки гідному обладнанню та використанню сучасних технологій у навчальному процесі в таких центрах буде створено умови для здобуття якісної професійної підготовки.

  • Осучаснення змісту професійно-технічної освіти

Розроблення та впровадження нових державних стандартів професійно-технічної освіти, заснованих на компетентнісній основі, та впровадження елементів дуальної форми професійного навчання – це забезпечення якості, гнучкості та мобільності підготовки робітничих кадрів відповідно до потреб роботодавців.

Упровадження елементів дуальної форми навчання забезпечує проходження виробничого навчання та виробничої практики в умовах виробництва в межах 60–70% навчального часу, що надає можливість здійснювати практичну підготовку на сучасному обладнанні з використанням інноваційних технологій та забезпечує належну якість професійної підготовки кваліфікованих робітників з урахуванням потреб та запитів роботодавців.

  • Створення регіональних рад професійної освіти

 Задля визначення стратегії розвитку професійної освіти регіону створюють ради професійної освіти, до складу яких входять представники місцевої влади, роботодавців, закладів освіти, громадськості.

Вища освіта

  • Створення системи забезпечення та постійного поліпшення якості вищої освіти, яка відповідає рекомендаціям і стандартам Європейського простору вищої освіти

Діяльність Міністерства в цьому напрямі визначається як надання методичної підтримки закладам вищої освіти у створенні системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти та створення системи зовнішнього контролю якості вищої освіти. Цього року маємо затвердити 120 нових стандартів вищої освіти, що базуються на компетентнісному підході, за освітнім рівнем бакалавра, та 80 – за освітнім рівнем магістра. Ці стандарти гарантуватимуть забезпечення внутрішньої якості вищої освіти з боку університетів.

Також для нас надзвичайно важливо отримати дієздатне Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке за своєю ідеологією має бути честю й совістю вищої освіти та мати бездоганну репутацію у суспільстві. Саме цей незалежний орган має забезпечити зовнішній контроль за якістю вищої освіти.

  • Забезпечення академічної доброчесності

Протягом цього року триває активна робота над створенням Національного репозитарію академічних текстів. Репозитарій має стати, з одного боку, ефективним інструментом виявлення плагіату, з іншого – ресурсом для обміну інформацією між науковцями. Вже затверджене Положення про національний репозитарій академічних текстів, де зазначені ключові характеристики майбутнього ресурсу. Зокрема, передбачається, що це буде розподілена електронна база даних, яка складатиметься з центральної та локальних частин – репозитаріїв закладів вищої освіти та інших інституціональних учасників репозитарію. Ресурси Національного репозитарію будуть допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на запозичення.

  • Підвищення рівня підготовки фахівців за спеціальністю 081 «Право»

 Із метою здійснення відбору якісного контингенту студентів та зниження корупційних ризиків 2016 року в дев’яти закладах вищої освіти України проведено експеримент під час вступу на магістратуру зі спеціальності 081 «Право» з використанням організаційно-технологічних процесів ЗНО. 2017 року пілотний проект поширено на всі заклади вищої освіти, що готують юристів. Цей крок – один зі складників реформи юридичної освіти, над якою працює МОН, нарівні з розробленням стандарту юридичної освіти та Концепції реформування юридичної освіти в Україні.

Нова система управління та фінансування науки

  • Утворення Національної ради з питань розвитку науки і технологій

Ми створюємо систему, де всю наукову та науково-технічну діяльність координуватиме Національна рада з розвитку науки і технологій. До її складу ввійшли представники наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки. Основною функцією Нацради буде формування стратегічних рішень щодо державної політики в науково-дослідній сфері.

  • Утворення Національного фонду досліджень та формування органів його управління

Основною функцією Національного фонду досліджень є грантова підтримка наукових досліджень і розробок як для окремих вчених, так і для колективів та інституцій. Національний фонд досліджень забезпечить дослідникам можливість отримувати додаткові кошти на конкурсній основі для здійснення конкретних наукових проектів.

  • Забезпечення процесу утворення державних ключових лабораторій та отримання статусу дослідницького університету національними ВНЗ.