9 листопада – День Української писемності та мови
9 листопада – День Української писемності та мови9 листопада – День Української писемності та мови
Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.
В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови". В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.
Українська мова – державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
Українська мова – це велика культура та історія. Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського.
Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос - більш нічого. А серце б"ється-ожива, Як їх почує!..
Тарас Шевченко
Українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше: блакить високого неба і золотого сонця пшеничних ланів, сяйво світлого місяця і ясних зір, багрянець світанкових заграв і срібло цілющо-перлистих рос, могутність бурхливого Дніпра і оспіваного в піснях тихого Дунаю, міць столітніх дубів, що символізують силу української нації і мінливо-веселкові переливи хвиль Чорного моря, тихий шепіт шовкових трав і таємний шум замріяних смерек, красоту опоетизованої червоної калини та хрещатого зеленого барвінку, гіркоту поневіряння на чужині і відчуття піднесеності в молитві до Бога за рід свій, за Україну, за мир, добро і спокій на всій планеті.
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов"їну.
Володимир Сосюра
У День української писемності та мови за традицією покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; стартує – конкурс проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн. з 20 країн світу.
У нашому місті славні традиції продовжують учні загальноосвітніх навчальних закладів, вчителі-словесники та громадяни міста. Щорічно в закладах освіти проходять виховні заходи до Дня української мови та писемності, стартують мовознавчі конкурси, в яких беруть учні з першого по одинадцятий клас. Вчителі та учні декламують вірші класиків українського слова та сучасних поетів, таких як О.Забужко:
Клятва
Мова кожного народу
неповторна і — своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші — трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту — на віки —
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас, —
бо ж єдина — так, як мати, —
мова в кожного із нас!
Світлана Канівець, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти виконкому Жовтоводської міської ради